З’їхались в казковий дім

друзі в одязі такім:

помаранчевім, салатнім,

у сливовім, шоколаднім,

в абрикосовім, молочнім,

і якщо вже бути точним,

був ще друг у малиновім:

він шарівсь на кожнім слові.

відгадай: хто друзі ці? – 

Кольорові олівці!

Назви їхніх кольорів

той придумав, хто хотів

помаранчі, слив, салату,

молока і шоколаду,

абрикосів і малинки…

Покотилась в мене слинка…

Бо вони такі смачні,

(Вірш для промовляння в руховому супроводі)

Дивилася ґава то вліво, то вправо. 

Було чорній гаві страшенно цікаво:

Чи правду говорять, що деякі діти 

Її можуть запросто взяти й зловити (діти ловлять руками повітря над собою, імітуючи ловлю гави). 

Ця справа здавалася їй непроста – 

Хто ж може зловити її за хвоста? (діти крутяться навколо себе). 

От тільки не знала чорнюща та ґава, 

Що гави ловити уміють роззяви (діти крутять головою, наче щось щукаючи).

Похваливсь Гарбуз м’ячу: 

- Як захочу – полечу!

І захекав, наче міх.

Та піднятися не зміг.

-- Я літати ще навчусь,

А от зараз – покочусь!

Весь надувся він і – трісь!

На шматочки розлетівсь..

Намотай собі на вус:

-Не хвалися, як Гарбуз!