Не дивуйтеся, будь ласка, що маленькій Комашці присвячена ціла казка. Так, Комашці. Звичайнісінької. Такій крихітній, що їй навіть ім'я забули дати. Чим же вона прославилася? Про це - потім.
А спочатку - про мрії. Адже у кожного є своя мрія. Чи не правда?
Наприклад, тигреняті Смугастикові дуже хочеться літати. Але у нього немає крил.
Зебрі Тільняшці набридло бути смугастою, як матрац. Ночами їй сниться, ніби вона стала коричневою, такою коричневою, що приємно в дзеркало на себе подивитися.
У Комашки теж була мрія. Вона мріяла вирости, перетворитися з маленької-премаленької на велику-превелику.
- Ти не знаєш, в якій аптеці продаються чарівні пігулки для росту? - спитала Комашка в равлика Непоспішайка.
- Не знаю, - відповів равлик. - А що, вони тобі дуже потрібні?
- Дуже, - зітхнула Комашка. - От би мені стати... нехай не такою величезною, як слоненя Лус, але, принаймні, не менше за носорога Туптупа...
- І нащо тобі це?
- Що ти говориш, Непоспішайко! Мене б відразу почали помічати. Зі мною віталися б при зустрічі!
- Хіба в цьому щастя? - похитав рогатою голівкою равлик Непоспішайко.
- А хто знає, в чому воно є? - задумливо промовила Комашка. - Але якщо тобі невідомо, в якій аптеці продаються чарівні пігулки для зростання, то нам нема про що розмовляти.
На тому вони й розійшлися.
А через деякий час сталося от що. Носоріг Туптуп смажив яєчню із сорока яєць і забув вимкнути електричну плитку. Що буває в таких випадках, всі, звичайно, знають. В таких випадках буває пожежа.
Злякався носоріг Туптуп, став на поміч кликати. Прибігли звірі: і крокодил Зубастик, і жираф Довгоший, і тигреня Смугастик, та ще багато інших. Прибігли - і стоять.
Стоять і дивляться.
Дивляться, а будинок горить.
Будинок горить - і ніхто не гасить вогонь.
Ніхто не гасить вогонь, тому що всі розгубилися. Одна Комашка не розгубилася. Полетіла гукати рятувальну команду. Опустилася вона на пожежну каланчу, бачить: слони-пожежники в мідних своїх касках в доміно грають - і ніхто з них навіть вухом не веде.
- Пожежа! - запищала Комашка. - Рятуйте! Допоможіть!
- Де пожежа? Що горить? - сполошилися пожежники.
- У носорога Туптупа будинок палає! Не гайте часу! Мені його дуже шкода! - зі сльозами на очах кричала Комашка. Взяли слони на спини бочки з водою - і помчали на допомогу. Витягли з вогню носорога Туптупа, а пожежу водою з хоботів погасили. Адже якщо у пожежників є хоботи, то ніякі шланги і брандспойти їм абсолютно не потрібні!
Дуже задоволена була Комашка, що врятували пожежники носорога Туптупа, і від радості вона в повітрі всякі там сальто-мортале виробляла.
Але її раніше ніхто не помічав. І ніхто не здогадувався, що це вона, Комашка, пожежників покликала. Тільки равлик Непоспішайко знав про це.
- Ти молодець, Комашко! - похвалив він. - Ти не розгубилася в хвилину небезпеки і врятувала життя носорогові Туптупу, який мало не загинув через свою яєчню! І я сьогодні ж напишу замітку в нашу місцеву газету і попрошу, щоб її на самому видному місці надрукували...
- А що я такого зробила? - здивувалася Комашка. - Нічого особливого! От якщо б дістати чарівні пігулки для росту!..
- Навіщо тобі якісь пігулки? - сказав равлик Непоспішайко. - Ти маленька-премаленька, проте в тебе велике серце. А це - найголовніше!