Якби я був чарівником, —

намріялося Віті, —

то став би я помічником

природи в цілім світі.

Чарівна паличка в руках —

за мить зростають липки,

у чистих ріках та ставках

вже плюскаються рибки.

За хвильку дощики рясні

помиють все довкола,

барвисті квіти запашні

укриють гори й доли.

В дитячі мрії, як на те,

навідалася ненька:

— Тут справжній чарівник росте,

хоча іще маленький.

Твоє, синочку, деревце

тріпоче зелен-листом,

співає дзвінко джерельце,

бо ти його почистив.

І ось такі чарівники

зростять дубки та липки,

в джерельні ріки та ставки

пливтимуть вдячні рибки.

То ж підростай, не розгуби

дитячі світлі мрії,

і все розквітне навкруги

Побились якось об заклад заєць та черепаха, хто хутчіш лісову галявину оббіжить.

Черепаха одразу рушила в дорогу. А заєць лежить під кущем, посміхається: «Поспішай, поспішай, черепашко, все одно я тебе випереджу!» Лежав та посміхався, лежав та посміхався, а черепаха тим часом — хоч і тихо йшла — вже майже дійшла до мети. Ой, як побачив це заєць! Ой, як кинеться наздоганяти! Еге, куди там!

Бігати заєць добре вмів, але не знав того, що коли довго лежати на місці, то й від черепахи можна відстати!

Наварили борщику У великім горщику

Молода квасоля, Морква й Бараболя.

А води для борщику Попросили в дощику.

Тут прийшов Буряк, каже: «Все не так»

Страва не така, Бо – без буряка».

Кликали й Капусту, Бо було негусто.

Плакалась Цибуля: - Запросить забули…

Виходу нема – Тож прийшла сама.

Мала в пелені Трави запашні,

Перець, сіль, приправу. Буде борщ на славу!

Борщик доварили І обідать сіли.

Раптом двері: «Ри-и-и-п..» - Йде зелений Кріп,

А за ним Сметана: - Ми ще не зарано?

Всі гукали: «Дощику! Йди і спробуй борщику!»